
Сьогодні змотались на Ніагарські водоспади. Окрім дійсно величного і грандіозного явища природи цей куточок землі (Ніагарська пенінсула) є одним з двох відносно невеличких клаптиків Канади, де визріває і дає чудові урожаї виноград. А раз є виноград, значить є і винарні. Я спочатку досить скептично ставився до виноробства в цих досить північних широтах. А дарма. Вся унікальність місцевості в тому, що вона, як підковою, захищена хребтом високих пагорбів з півночі , а з півдня клімат значно пом'якшується і зволожується озером-морем Онтаріо. Окрім цього, сприятливі грунти і неглибоке залягання корисних у цій справі вапняків. Не дуже (порівняно) жарке літо компенсується теплою і затяжною осінню, що дає можливість винограду повністю визріти і набрати солодості. Частину винограду залишають незібраним аж до кінця січня. Висохлі і перемерзлі грона ідуть на виготовлення знаменитого "Льодяного вина". Воно у кілька разів дорожче звичайного, густе, солодке і міцне. Уся земля, "обгороджена" підковою пагорбів -суцільні сади і виноградники. Ніякі імпортовані персики і близько не стоять поряд з ніагарськими. У нас вони незмінно на столі увесь короткий сезон їх дозрівання.




Автор - українець, який живе в Канаді - Kosta Misoura.
Немає коментарів:
Дописати коментар